Результати зросійщеня: поміж істориків не залишилося жодного, хто говорить мовою комі

Останнього фольклориста взяли до аспірантури 19 років тому, а поміж істориків не залишилося жодного, хто говорить мовою комі.

У Центрі культури комі в Сиктивкарі 22 січня почалася серія круглих столів, присвячена державній мові і використанню її у різних сферах і галузях — від дитячих садків і газет до інтернету і держустанов. Про захід пише інформ-агенство БНК. Першою темою для обговорення стала наука.

Науковий співробітник сектору фольклору відділу мови, літератури та фольклору Інституту мови, літератури та історії наукового центру Комі (НЦК) Уральського відділення Російської академії наук Алєксєй Рассихаєв сказав, що наука має проблеми з національними кадрами. За його словами, в республіці поступово скорочується кількість школярів, які вивчають мову комі: минулого року було тільки 160 осіб, які закінчили школу з предметом «Мова комі як рідна».

Минулого року було тільки 160 осіб, які закінчили школу з предметом «Мова комі як рідна»

— Це впливає на науку. Бо коли людина хоче дослідити щось — мову, літературу, фольклор, — без знання мови комі в науку комі не ввійдеш, — зауважив він.

Стає менше і випускників вузів. За словами Алєксєя Рассихаєва, відповідна кафедра в Сиктивкарському держуніверситеті (СДУ) за рік випускає приблизно 10 осіб.

— І з цих 10 випускників слід обрати майбутніх науковців і рекомендувати їх до аспірантури. Це дуже складно. Коли я вчився в університеті, у нас було три групи, понад 70 осіб в одному потоці. Вони хотіли бути вчителями мови і літератури, журналістами. З них можна було вибрати достатньо людей для вступу до аспірантури. Зараз 10. Подивіться яка значна різниця. Я працюю в секторі фольклору, за останні 19 років не взяли жодної людини. Ось така велика перерва у нас, — розповів він.

Проблема є і з мовою комі в науковому середовищі:

— Добре, коли мову вивчають у школі, коли нею пишуть, коли вона звучить на телебаченні. Але мені хочеться, щоб розвивався науковий стиль мови комі.

Науковець нагадав, що існують вимоги щодо публікації робіт: науковцям вигідніше публікуватися в рейтингових журналах з високим рівнем цитування (в журналах з перших квартилів). Залежно від кількості публікацій і даних про журнали, науковому співробітнику нараховуються бали, які потім переводяться в надбавки: чим вищі показники — тим більше грошей.

— Таким чином нас стимулюють публікуватися російською мовою, а не на комі. Ми спілкуємося з науковцями, щоб вони публікувалися мовою комі, щоб вони не боялися писати роботи мовою комі нехай і без балів, але в ім’я збереження і розвитку наукового стилю мови комі, — сказав Алєксєй Рассихаєв.

Присутня на круглому столі журналістка розповіла, що багато працює з істориками та археологами з НЦК, але з ними доводиться говорити російською.

— У Москві нам призначили робити передачі, але ми не можемо. Єдиний історик, який говорив на комі, — Клім Каральов, — помер, а нових дослідників немає. Мені дуже прикро як журналісту, що я не можу познайомити людей з наукою комі, — поскаржилася вона.

Керівник сиктивкарського представництва руху «Комі войтир» («Народ Комі»), директор Центру інноваційних мовних технологій Комі Маріна Фєдіна зазначила, що поміж студентів СДУ і в Академії держслужби є такі, що вивчають історію і знають комі. Вона запропонувала подумати, як їх стимулювати, щоб вони далі займалися наукою.

Керівник управління освіти адміністрації Сиктивкара Ольга Брігіда розповіла, що на базі національної гімназії Комі з’явилася «Точка росту» з розвитку гуманітарних компетенцій. Поміж ініціатив — створення дитячого телебачення комі, медійних проєктів.

— Хотілося б, щоб наука розвивалася зі шкільного віку. Ми були б зацікавлені, якби хтось виявив бажання зі школярами вести проєкти з вивчення мови комі, історії республіки. Якщо зможемо організувати роботу хоча б на базі національної гімназії Комі, це був би великий плюс, — сказала вона.