Прав немає? Уфимці не можуть відкрити в дитячому садку групу башкирською мовою

Башкирский детский сад

Учений Альберт Разін був прихильником вивчення удмуртської мови і противником законопроєкту про добровільне вивчення національних мов.

Нещодавно він на знак протесту вийшов на площу перед Держрадою з плакатом, де була цитата поета Расула Гамзатова: «І якщо завтра моя мова зникне, то сьогодні я готовий померти» і вчинив акт самоспалення. Трагедія нічому не вчить, і в Башкортостані досі не хочуть вирішити питання з вивченням рідних мов. Невже людей хочуть довеcти до крайньої межі?

У Башкортостані з великими труднощами були ухвалені поправки до закону про добровільне вивчення національних мов. Громадськість хвилювали питання про те, як це буде працювати і чи завдасть шкоди, зокрема, башкирській мові. Попри протести, реформу впровадили в освітні установи. Проте, побоювання є і досі.

За словами однієї з матерів Ляйсан, дитині потрібне мовне середовище, оскільки в школі може й не бути можливості вивчати рідну мову. Як приклад, вона розповідає про старшу дочку, яка поки ходила в дитсадок, прекрасно розмовляла башкирською, а зараз спілкується лише російською.

Уфимці, чиї діти відвідують дитсадок №63, звернулися із заявою до керівника установи Альбіни Валеєвої з проханням відкрити башкирську групу. За словами однієї з матерів Ляйсан, дитині потрібне мовне середовище, оскільки в школі може й не бути можливості вивчати рідну мову. Як приклад, вона розповідає про старшу дочку, яка поки ходила в дитсадок, прекрасно розмовляла башкирською, а зараз спілкується лише російською. Тому своїх двох молодших дітей в обов’язковому порядку хоче водити в башкирську групу. Минулого року в установі була тільки старша група і трирічну дитину віддавати туди було не варіант.

Жінку запевнили, що наступного року, швидше за все, групу відкриють, але цього не сталося. Повідомили, що для відкриття потрібно щонайменше 25 дітей і Ляйсан почала шукати охочих серед інших батьків. Як наслідок, набралося 14 осіб, проте справа не зрушила з місця: «Завідувачка дитсадка як альтернативу запропонувала три рази на тиждень проводити безкоштовні заняття башкирською мовою. А нам вона повідомила, що не просила батьків переводити дітей в іншу установу, де є групи рідною мовою. Так само додала, що якщо фахівець з’явиться, то будуть ще думати про запуск башкирської групи».

Начальник відділу дошкільної освіти та кадрового забезпечення Управління освіти адміністрації Уфи Аніса Баймухаметова в свою чергу повідомила, що не в курсі про заяви батьків. Але якщо є попит, то без питань групи відкриватимуть, позаяк зацікавлені в навчанні дітей рідної мови. Вона обіцяла взяти під особистий контроль дитсадок №63 і вирішити питання.

Відповідно до закону «Про освіту» громадяни РФ мають право на здобуття дошкільної, початкової загальної і основної загальної освіти рідною мовою з-поміж мов народів РФ. У нас у республіці найчастіше цей закон є лише фікцією, адже проблема з групами або класами башкирською мовою є в багатьох дитячих садках і школах.

Адміністрації установ користуються шпариною в законі, а саме пунктом «в межах можливостей, що надаються системою освіти». Наприклад, якщо немає фахівця, то домагатися дотримання своїх прав безглуздо, як це відбувається в дитячому садку №63.

Родині відповіли, що немає вчителів, які зможуть провадити уроки башкирською.

Або згадати історію вченого Тимура Мухтарова, чия дитина вчиться в башкирській (!) Гімназії № 20 ім. Ф. Мустафіна. Після його переходу в середню школу батьки звернулися з проханням збільшити число дисциплін, що викладаються башкирською мовою. Родині відповіли, що немає вчителів, які зможуть провадити уроки башкирською.

Через таку патову ситуацію уфимські молоді мами Емілія Газітдінова і Гульназ Насирова були змушені відкрити розвивальні заняття з башкирської мови «Теласкис». За їхніми словами, навіть якщо дитина вдома розмовляє рідною мовою, то виходячи на вулицю або відвідуючи будь-які гуртки, спілкування провадить російською. Звідси виникає потреба в башкирському мовному середовищі.

Ситуація така, що мешкаючи в Республіці Башкортостан, башкири мають мало шансів отримати виховання і освіту рідною мовою. Бюрократизм і частково небажання керівників установ ставить палки в колеса національній освіті. Залишається тільки сподіватися на таких небайдужих до мови громадян Емілію і Гульназ, які частково взяли на себе завдання держави.

Нурія ФатхуллінаProUFU

admin

Напишіть відгук