Ерзянський Інязор просить ПАРЄ дати оцінку національній політиці РФ

Автохтонні народи Російської Федерації, а серед них і ерзянський народ, продовжують осмислювати вчинок удмуртського вченого Альберта Разіна – самоспалення як форму спротиву політиці асиміляції.

На жаль, змушені констатувати, що ця страшна трагедія не викликала жодних рефлексій російської влади. Більше того – федеральні ЗМІ повністю проігнорували цей політичний протест, а місцеві видання, близькі до влади, уникають у своїх матеріалах згадок про мотиви самоспалення. Вже на другий день після трагедії місцева влада розпорядилась прибрати з місця самоспалення портрети Альберта Разіна та квіти, які приносять люди. Тобто цензури зазнає не лише позиція удмуртського вченого, але й пам’ять про нього!

«Безумовно, наш соратник спалив себе не заради слів співчуття чи привернення уваги до своєї персони. Він прагнув перегляду національної політики РФ, про що спокійно і виважено пояснив у своєму інтерв’ю в день самоспалення. Однак ніякого перегляду російської шовіністичної політики щодо національних республік і корінних народів не відбувається. Москва намагається забалакати проблему, чиновники весь повторюють «не треба драматизувати», «не треба політизувати». Уявляєте, влада розвиває російську культуру в гімназіях, університетах, в академії наук, в кінематографі і на телебаченні, в культурних центрах по всьому світу, а нам пропонують «гуртки для вивчення мови»! Ще й просять не обурюватись, щоб не псувати імідж російського керівництва», – пояснює Сиресь Боляєнь.

З огляду на ситуацію, що склалась, Інязор ерзянського народу вирішив звернутися до члена Парламентської асамблеї Ради Європи від Естонії Ееріка-Нійлєса Кросса з проханням ініціювати ряд міжнародних процедур щодо Російської Федерації.

У своєму зверненні Сиресь Боляєнь просить доручити Комісії з юридичних питань та прав людини ПАРЄ вивчити обставини за яких Альберт Разін був змушений вдатися до такої страшної форми протесту:

1.            Чи створені в Російській Федерації, зокрема в Удмуртській Республіці, достатні умови для реалізації законного права на здобуття освіти мовами автохтонних народів?

2.            Чи належним чином удмуртська мова представлена в сфері державного управління та публічному просторі в Удмуртській Республіці?

3.            Чи задовольняються культурні потреби удмуртського народу так само як культурні потреби росіян?

4.            Чи існує діалог між російською владою та представниками автохтонних народів, чи має місце лише імітація такого діалогу?

За результатами проведеного моніторингу ерзянський Інязор просить ПАРЄ дати оцінку національній політиці Російської Федерації, дотриманню прав людини, зокрема і прав автохтонних фіно-угорських народів на здобуття освіти рідними мовами.

admin

Напишіть відгук