Ельвіра Аїткулова про значення недільних гуртків з вивчення башкирської мови

Очільниця Держзборів Республіки Башкортостан і голова Президії Всесвітнього Курултаю башкир (ВКБ) Ельвіра Аїткулова розповіла про проблеми башкирської мови.

Своїми думками пані Аїткулова поділилася з журналістом видання «ProUfu» Рамілем Рахматовим.

Чиновниця вважає, що ідеальна модель ухвалення рішень федеральним центром – це завжди запитувати думку суб’єктів.

«Це думка виконавчої та законодавчої влади. Якщо хтось із них промовчить, то позиція регіону не враховується зовсім. При цьому ми спільно з колегами з виконавчої влади двох регіонів активно пропонували поправки в законопроєкт Альони Аршинової. Цей перелік пропозицій від нас і Татарстану був потім опрацьований, з’явився Фонд підтримки рідних мов на федеральному рівні. Такий фонд раніше виник і в нашій республіці. Досі триває полеміка навколо федеральних державних освітніх стандартів (ФГОС), в яких заховано найважливіше. Не флешмоби враховуються центром, а фахове обговорення на спеціальних сайтах. Це консолідована робота з Татарстаном. Шкода, що з посади голови комітету в Держдумі РФ пішов Ільдар Гільмутдінов. Він провадив суттєву роботу в інтересах національних республік. Другий момент. Частина башкирського суспільства необхідність заповнення заяв на вивчення мов сприйняла негативно…» – пояснює Ельвіра Аїткулова.

– Є й інший бік цього явища. Заява – це запит учня і батьків. Федеральний закон чітко говорить, якщо такий запит є, то школа, муніципалітет і суб’єкт зобов’язані його виконати. Тому в суб’єктах Федерації ми ведемо роз’яснювальну роботу з батьками. Вони можуть відкрити класи, групи. Тому для башкирів в суб’єктах ситуація може йти в плюс.

Однак, в Башкортостані, і не тільки в ньому, чиновники вельми часто знаходять можливості тільки для російської мови. Для інших мов можливості викладання вже вичерпані.

Сам елемент обов’язковості визначає, мовляв, нікуди ви не дінетеся, будете вивчати, що є. А зараз виникло конкурентне середовище. Це некомфортно, неприємно, але це реальність.

– Я завжди дотримувалася позиції, що все залежить від бюджету. Він завжди був обмежений. Який сенс направляти його туди, де він ніяк не спрацює? Ну не було у нас таких грошей, методик, підручників, щоб навчити башкирської мові небашкир або навіть башкир, поза башкирським колом виховання. Вкладати в задоволення національного марнославства? Треба вкладати туди, де ця потреба є. Вона є сьогодні у міських башкир. Вона є у дорослого населення. У ВКБ постійно надходять такі звернення. Вони хочуть вчити уроки башкирської мови з дітьми, але самі не вивчали раніше.

Ельвіра Аїткулова вважає, що нова редакція федерального закону «Про освіту» – це конкурентне середовище мов.

– Сам елемент обов’язковості визначає, мовляв, нікуди ви не дінетеся, будете вивчати, що є. А зараз виникло конкурентне середовище. Це некомфортно, неприємно, але це реальність. Тому виникають нішеві проєкти. В Уфі немає недільної башкирської школи, а ми говоримо про запит дорослих башкир. Стільки клубних і електронних проектів. Вони потребують ресурсів і більш конкурентоспроможні в сучасних умовах. У районах і містах, наприклад, в Кумертау вчителі самі об’єднуються і ведуть курси. Зараз ми готуємо для таких груп методички та літературу. Інша історія, що на ВКБ почали виходити мовні школи, які також готові впровадити башкирську мову. В цьому напрямку раніше взагалі не думали. Зараз необхідно інтегруватися з ними. Тож немає сенсу впиратися тільки в стіну загальної освіти. Необхідно заповнювати інші сегменти.

Нагадаємо, що в жовтні 2019 «Вільний Ідель-Урал» опублікував дослідження Наїля Гійлмана, за яким башкирська мова втрачає свої позиції. Це відбувається внаслідок формального вивчення мови. У більшості шкіл Башкортостану на вивчення башкирської мови виділяється не більше 1 години на тиждень, що унеможливлює реальне вивчення, освоєння мови.

admin

Напишіть відгук