Антивоєнні етнічні рухи: ще не так радикально, але вже проти імперії

Володимир Путін любить згадувати не лише про єдність російського й українського народів, а й про єдність народів у складі Росії. Однак далеко не всі представники етнонаціональних (та й деяких «російських») суб’єктів Російської Федерації підтримують розв’язану війну і хочуть брати в ній участь. Про це розповідає The Insider.

Бурятія

Першою етнічною антивоєнною ініціативою у Росії став фонд «Вільна Бурятія». Організація надає юридичну підтримку контрактникам, які не бажають воювати, та викриває етнічний расизм і ксенофобію у Росії.

«З 2015 року за нами тягнеться шлейф «бойові буряти Путіна», який сконструював, зокрема, Кремль, — розповідає керівниця фонду Олександра Гармажапова. — І ми зрозуміли, що нам треба висловити свою позицію, що ми не погоджуємося з цією війною. Ми зняли кілька антивоєнних відео, і з кожним разом нас ставало дедалі більше — так і утворився фонд. Нам почали писати родичі контрактників-бурятів (а потім і не тільки бурятів) та самі контрактники з проханням допомогти розірвати контракт. Це було ще в березні. І нам терміново довелося шукати юристів. Було очевидно, що розвернутися і сказати «хлопці, ми просто хотіли зняти одне антивоєнне відео, а далі ви вже якось самі» було б досить безвідповідально. Спочатку ми думали, що їх одиниці, потім, що десятки. У результаті сумарно за консультаціями до нас звернулося вже понад 500 людей». Нещодавно вдалося повернути 150 контрактників, які відмовилися воювати, назад до Бурятії».

Калмикія

Незабаром після початку військових дій з’явився антивоєнний рух у Калмикії, учасники якого також почали із запису відео: виступили проти війни, нагадали про переслідування калмиків у СРСР та утиск етнічних меншин у сучасній Росії, а також закликали своїх земляків не брати участь у військових діях на території України.

«Те, як Кремль використовує національні меншини Росії — це маніпуляція, — переконаний Дорджі Манджієв, заступник керівника партії «Яблуко» в республіці Калмикія й організатор антивоєнного руху «Калмики проти війни». — Наразі щонайменше 12 людей з Калмикії загинули на війні, але для трьохсоттисячного населення Калмикії це велика цифра. Вмирати за що? За амбіції диктатора та цього режиму? Жодне життя росіянина не варте цього. Наш рух був створений для того, щоб ми разом могли вплинути на ситуацію хоча б нашого регіону, щоб калмики не йшли на цю вбивчу війну та геноцид, щоб вони зрозуміли, що Кремль довів нас до того, що люди готові віддавати свої життя та частини тіла за якісь нечисленні крихти з панського столу. За середньої зарплати $200 на місяць комісаріат закликає і дає підйомні 300 тисяч рублів для військових. Це божевілля, але людей довели до такого розпачу, що вони готові віддати своє життя і залишити свою сім’ю».

Манджієв упевнений, що антивоєнний рух — це лише відправна точка, з якої розпочнеться подальша боротьба за федералізацію:

«Ця війна стала поштовхом для самосвідомості народів. Тобто Кремль використовує нас лише тоді, коли треба. Виходить, що коли війна — ми всі брати, а у вільний час «ви чурки» і «здаємо квартиру тільки слов’янам». Кремль нас вважає просто м’ясом, яке можна використати на передовій. Українців також називали братами. Але з братами так не чинять.

Я думаю, що надалі все це переросте в самосвідомість національних республік — вимагатимемо від Кремля реальної федералізації, не лише на папері. Якщо це питання не вирішиться, це може закінчитися громадянською війною».

Тива

Свій антивоєнний рух виник і в Тиві. Активісти не лише розповідають правду про війну, а й допомагають солдатам повернутися з України додому. У червні дев’ять солдатів з тувинської бригади, які перебували у відрядженні в Киргизії та готувалися до відправки до України, за допомогою учасниць руху змогли достроково розірвати контракти та повернутися до Тиви.

«Потреба знайти спільноту антивоєнно налаштованих тувінських однодумців із початком війни виникла в багатьох із нас. Але знайти таких людей було нетривіальним завданням, — розповідає The Insider одна з активісток руху «Нова Тива». — Все почалося з того, що одна з майбутніх співзасновниць нашого руху почала вивчати коментарі до антивоєнних постів Instagram «Азіати Росії». Знаходила тих, хто засуджував війну, і, якщо було зрозуміло, що це хтось із Тиви, писала їм у особисті повідомлення. Так сформувався крихітний кістяк небайдужих людей, яким хотілося діяти. До створення організації також підвели кілька подій: новина про загиблого племінника співзасновниці, статистика про велику кількість загиблих на війні тувинців і радіоперехоплення тувинських зв’язківців, з яких стало ясно, що їх використовують на передовій через іншу мову. Крім того, розвитку організації допоміг депутат із Тиви Ерес Кара-Сал. Завдяки його публічно вираженій антивоєнній позиції та кільком інтерв’ю на нас почало підписуватися більше тувинців. Насамперед ми намагаємося переконати своїх земляків не підтримувати цю війну через допомогу у розірванні військового контракту, безпосереднє спілкування з контрактниками та їхніми сім’ями та, звісно, інформування про реальний стан справ на війні. Учасники руху здебільшого з Тиви, але ми допомагаємо не лише тувинським контрактникам, а взагалі всім, хто звертається. Неодноразово бувало так, що якісь тувинські солдати звертаються до нас за допомогою розірвати контракт і повернутися додому, а з ними ще, наприклад, кілька їхніх російських товаришів по службі. Ми нікому не відмовляємо у допомозі».

Як і однодумці з Калмикії, тувинці бачать антивоєнну боротьбу як частину руху за федералізацію: «Ми продовжуватимемо займатися своєю діяльністю, доки не закінчиться війна. Але сподіваємося, що після неї з руху народиться щось більше. Щось, що направить Тиву на шлях демократії та допоможе створити умови для справжньої федералізації Росії».

Якутія

У Якутії незгодні з війною створили співтовариство Sakha vs War. Ось що розповів The Insider один із його організаторів:

«Учасники нашого руху мають украй негативне ставлення до всіх військових агресій із боку Кремля як проти суверенних держав (Грузія, Сирія, Україна), так і всередині регіонів Росії, маючи на увазі Чеченські війни за незалежність Ічкерії. З початку війни в Україні, ще в 2014 році, активісти нашого руху відкрито висловлювалися проти анексії Криму. На жаль, після ухвалення закону про дискредитацію Збройних сил нам довелося піти у підпілля та створити сторінку в Instagram, через яку ми активно доносимо свої погляди.

У нашій республіці мешкають талановиті та креативні люди, завдяки яким до війни активно розвивалися туризм, IT, кінематографія, мистецтво, наука, спорт. Ми амбітний та яскравий народ. Війна перекреслює наше майбутнє та ставить на ньому кривавий хрест.

Війна розкрила багато гнійних наривів на тілі російської держави: і расизм, і насадження імперіалістичних цінностей Москви, і відсутність права самовизначення в малих народностей Росії, і централізоване управління, яке забирає собі всі багатства регіонів у Москву. Наше завдання добре струсити якутське інформаційне поле, звернувши увагу на ці й інші давно назрілі питання та проблеми. Ми хочемо розворушити болото з багаторічного страху та мовчання. Наша спільнота привернула увагу багатьох інших антивоєнних рухів і тепер згуртувала навколо нас усіх ворогів війни з Якутії та інших регіонів».