«Яка різниця, в який ГУЛАГ везуть?» Імперії не все одно — її мета, щоб вам було все одно

Коли в майбутньому, вже в незалежних республіках, московити, які залишилися там, будуть вам говорити, що не варто міняти імперські назви топонімів на місцеві або зносити імперські пам’ятки і прибирати імперську псевдоісторію зі своїх підручників — згадуйте ці картинки.

На першій — окупаційна адміністрація Маріуполя змінює українські вуличні вивіски та вказівники на московські. Це знято на початку травня — бої за Маріуполь ще у розпалі, регулярно бомбардують «Азовсталь».

Але московити, ще не встигнувши захопити місто, вже встановлюють у ньому знаки окупації. І ніхто не обурюється, що це «не на часі», чи «це забере багато бюджетних грошей», чи «яка різниця, якою мовою?».

На другий — встановлення пам’ятника Олександру Невському, який зрадив свій рідний Новгород і народ заради Московії.

Ще не дістали більшість трупів мешканців Маріуполя з-під завалів, ще немає у повністю зруйнованому місті ні води, ні опалення, ні електрики, ні роботи, ні медицини, але вже встановлюються окупаційні символи. Як насмішка над місцевими жителями та спосіб психологічного тиску.

Це всім навколишнім народам московити доводять, що немає різниці, якою мовою говорити, які пам’ятники і кому ставити і в якій країні жити. А самі вони так не вважають, бо різниця є. І нерозуміння цієї різниці коштує сотні тисяч життів і людських доль.