Чому найпроблемнішим фактором у розвитку башкирської мови є система дошкільної та шкільної освіти

ЮНЕСКО відносить башкирську до вразливих мов. Справді, спостерігається масове скорочення вживання башкирської мови серед населення як мови спілкування, в офіційному середовищі вона також практично не знаходить свого застосування. У жодній установі не прийнято спілкування башкирською мовою, практично всі сайти державних, муніципальних, освітніх установ не мають оформлення державною башкирською мовою. Про замкнене коло, в яке потрапила башкирська мова в Башкортостані, на шпальтах «Реального часу» розповіла Айгуль Атанова, заступник голови Республіканської комісії батьків при Всесвітньому Курултаї башкир.

Батьківська спільнота давно вже визначила, що для збереження та розвитку рідної мови важливим є використання рідної мови в ланцюжку «сім’я — дитячий садок — школа — вищий навчальний заклад — суспільство». Потрібно дотримуватися тяглості в здобутті освіти рідною мовою. Сьогодні кожну ланку цього ланцюга порушено.

У більшості випадків, починаючи з сім’ї, йде відмова від спілкування башкирською, розмовна мова стає «кухонною», з домішкою російських слів, з їх зміненим вживанням. Діти, які виростають практично з грудного віку з гаджетами на руках, до моменту попадання до дитячого садка вже не спілкуються рідною мовою.

Саме в сім’ї спочатку необхідно закладати знання та любов до рідної мови, вкрай важливо батькам усвідомлювати свою відповідальність і вжити всіх заходів для того, щоби сім’я стала колискою спілкування рідною мовою.

Ситуація змінюється також через наявність змішаних шлюбів, у яких вибір не завжди відбувається на користь спілкування обома мовами сім’ї.

Найпроблемнішим фактором у розвитку башкирської мови є система дошкільної та шкільної освіти, що склалася в останні 10-15 років.

Незважаючи на декларовані можливості для навчання рідною мовою та вивчення рідної мови, фактично вони були поетапно системно витіснені з освітньої програми, а натомість збудовані різні методологічні та психологічні перепони. Зокрема для відкриття групи з навчанням башкирською мовою в дитячому садку батькам потрібно не лише написати заяви (як це зазначено в законі), а й узяти на себе організацію всього освітнього процесу: знайти достатню кількість інших охочих батьків, мобілізувати їх написати заяви, мати удачу, щоб у дитячому садку знайшлися вихователі та няні — носії башкирської мови з відповідною освітою. Якщо все-таки через півроку-рік диво станеться і група відкриється, батькам самим необхідно забезпечити всю групу навчальними посібниками та книгами башкирською мовою, національними іграшками, що важко знайти десь у республіці, крім столиці.

На жаль, безумовної можливості прийти та потрапити до башкирської групи дитячого садка поряд з будинком не існує. Лише в деяких дитячих садках існують умови для створення мовного середовища і є компетентний персонал, у більшості ж так званих «башкирських дитячих садків» відкриваються змішані групи, де неможливо вести навчання башкирською мовою, що зводить нанівець усі зусилля батьків і вихователів, оскільки вже за місяць навчання у такій групі діти переходять з башкирської російською у повсякденному спілкуванні.

Дедалі менше батьків обирають башкирську як мову навчання своїх дітей, оскільки повноцінне навчання башкирською мовою фактично відсутнє.

Цікава колізія — право навчання рідною за законом існує, а фактично можливості його реалізації немає: немає ні відповідної методології, ні посібників, ні навчально-методичної бази. Навіть наявні одиничні башкирські школи, гімназії та ліцеї не можуть забезпечити повноцінного навчання рідною мовою, в окремих випадках навчання з деяких предметів початкової школи ведеться двома мовами. На жаль, це призводить до обмеженого оволодіння башкирською літературною мовою.

Вивчення башкирської в якості рідної мови також неухильно скорочується: деякі батьки вважають за краще вказати в якості рідної мови, що вивчається, російську через обмежене застосування башкирської, крім того батьки постійно відчувають на собі тиск як із боку вчителів і керівництва освітніх установ, що не заохочують вибір башкирської мови, так і інформаційного середовища, яке не стимулює вивчення та використання башкирської мови.