{"id":24583,"date":"2024-09-26T10:00:00","date_gmt":"2024-09-26T07:00:00","guid":{"rendered":"https:\/\/idel-ural.org\/?p=24583"},"modified":"2024-10-02T21:48:03","modified_gmt":"2024-10-02T18:48:03","slug":"sogodni-den-pamyati-ta-skorboty-bashkyrskogo-narodu","status":"publish","type":"post","link":"https:\/\/idel-ural.org\/uk\/archives\/sogodni-den-pamyati-ta-skorboty-bashkyrskogo-narodu\/","title":{"rendered":"\u0421\u044c\u043e\u0433\u043e\u0434\u043d\u0456 \u0414\u0435\u043d\u044c \u043f\u0430\u043c’\u044f\u0442\u0456 \u0442\u0430 \u0441\u043a\u043e\u0440\u0431\u043e\u0442\u0438 \u0431\u0430\u0448\u043a\u0438\u0440\u0441\u044c\u043a\u043e\u0433\u043e \u043d\u0430\u0440\u043e\u0434\u0443"},"content":{"rendered":"

<\/p>\n\n\n\n

Цього дня 224 роки тому в далекому засланні на такій же окупованій естонській землі помер після 25 років ув’язнення національний герой башкортів і сподвижник Пугачова Салават Юлаєв<\/a>. Для Росії це був просто бунтівник, один із лідерів селянського бунту. Навіть саме повстання Росія сприймає як бандитське та грабіжницьке, хоча грабіжником була саме вона.<\/p>\n\n\n\n\n\n\n\n

Для башкортів це захисник, великий воєначальник, надія на свободу свого народу. У сучасному окупованому Башкортостані відзначають кожен із днів «заснування» російських острогів на башкирській землі як «День заснування міста». Юлаєв усі взяті остроги спалював, а не святкував їхнє заснування. У відповідь за захист своєї землі московити спалили рідне село Салавата, а йому вирвали ніздрі та таврували літерами «З» (лиходій), «Б» (бунтівник), «И» (зрадник) і заборонили комусь згадувати його ім’я. Окупаційна влада намагається стерти будь-яку пам’ять про те, що саме зробив Юлаєв для свого народу — намагається повністю перекрутити його роль в історії та поступово нівелювати його популярність серед башкортів. До цього дня ніхто не знає, де розташована могила героя.<\/p>\n\n\n\n

Так було з багатьма національними героями поневолених Москвою народів: хтось лежить у безіменних могилах, а голови інших сміливців зберігаються у лише Кремлю відомих місцях, забрані як трофеї. 2019 року після раптового обвалу ґрунту на горі Гедиміна у Вільнюсі відкрилося поховання 20 білоруських учасників національно-визвольного повстання 1863-1864 років, серед яких був і ватажок повстанців Кастусь Калиновський. Це поховання Москва сподівалася приховати назавжди, але доля розпорядилася інакше.<\/p>\n\n\n\n

Нащадки влаштували похорон з усіма військовими почестями. Проводити вбитих до останнього місця упокою з’їхалися лідери кількох країн, і народи, які брали участь у повстанні — білоруси, литовці, українці та поляки — влаштували велику траурну ходу Вільнюсом. Із багатьох країн світу надіслали офіційні вінки від урядів. Колись башкорти напевно знайдуть і зможуть поховати свого національного героя як слід, з усіма почестями. Однак найкращий спосіб вшанувати його пам’ять — здобути свою незалежність від Москви, звільнити народ від окупації.<\/p>\n\n\n\n

<\/p>\n\n\n\n

<\/p>\n\n\n\n

<\/p>\n