{"id":20569,"date":"2023-08-02T10:00:00","date_gmt":"2023-08-02T07:00:00","guid":{"rendered":"https:\/\/idel-ural.org\/?p=20569"},"modified":"2023-08-04T13:30:39","modified_gmt":"2023-08-04T10:30:39","slug":"serednij-vik-nosiya-udmurtskoyi-movy-52-roky","status":"publish","type":"post","link":"https:\/\/idel-ural.org\/uk\/archives\/serednij-vik-nosiya-udmurtskoyi-movy-52-roky\/","title":{"rendered":"\u0421\u0435\u0440\u0435\u0434\u043d\u0456\u0439 \u0432\u0456\u043a \u043d\u043e\u0441\u0456\u044f \u0443\u0434\u043c\u0443\u0440\u0442\u0441\u044c\u043a\u043e\u0457 \u043c\u043e\u0432\u0438 \u2014 52 \u0440\u043e\u043a\u0438"},"content":{"rendered":"

<\/p>\n\n\n\n

Кількість тих, хто володіє удмуртською, за останні 20 років скоротилася на 45%. Удмуртського володіють лише 0,5% дітей до 9 років.<\/p>\n\n\n\n\n\n\n\n

За шкалою вітальності мов EGIDS, якщо наймолодші носії мови — це представники старшого покоління, то мова вважається «приреченою на смерть». Наступний ступінь — «на порозі зникнення» — присвоюється у разі, коли представникам старшого покоління рідко мають можливість використовувати мову.<\/p>\n\n\n\n

<\/p>\n