Юмагулов на народному сході в Темясовому зажадав не чіпати Конституцію Башкортостану, оскільки її зміни суперечать Конституції РФ.

Спадкоємність поколінь: батько загинув, завойовуючи Ічкерію, син загинув, завойовуючи Україну. Онук (якщо він є) загине, завойовуючи Казахстан.

Натомість влада Комі яка задоволена — багато табличок можна буде повісити і ще більше на цих табличках грошей розпиляти.

Поки активісти в Уфі покладали квіти до пам’ятника Салавата Юлаєва та читали дуа, Хабіров і підконтрольні Кремлю інфо-смітники Башкирії посилено розповідали про святкування Zaбантуя у різних глухих селах. Скільки хабіровці не намагаються називати себе нащадками великого полководця національно-визвольних змагань, але навіть на честь його народження не посміють ні слова сказати.

На сход прийшло 5-7 тисяч жителів.

Від Ільсура вимагають 10 тисяч рублів штрафу за те, що захищав право свого народу на гідне життя та чистоту довкілля. Активіст визнав, що був організатором сходу, але не визнав, що в чомусь винен.

Євген Чистов колишня людина системи — був співробітником російської поліції, поки не звинуватили в роботі на ЦРУ і засудили на 13 років.

Коли росіяни кажуть, що культура, спорт і мова поза політикою, вони самі роблять усе, щоб їх максимально політизувати на свою користь.

У ніч із 14 на 15 червня у селищі Зубова Поляна згорів позашляховик «Нісан», повідомляє портал MordovMedia. Позашляховик буквально спалахнув на очах у очевидців. За пару хвилин «Ніссан» згорів дотла, пожежники прибули пізніше. МНС загасили пожежу за 20 хвилин. Про постраждалих не повідомляється. Причина займання встановлюється слідством. Відповідальність за підпал взяло на себе ерзянське підпілля. У Телеграм-каналі VANDY, наближеному до ерзянського національного руху, отримали повідомлення, в якому наводяться раніше не оприлюднені в ЗМІ деталі (марка та номери машини, фото тощо), котрі вказують на те, що за підпалом дійсно стоять автори звернення:

«Ми знищуватимемо майно продажних чиновників, суддів і прокурорів!

Як із колишньої злиденної японської колонії з населенням, яке ворогувало між собою (китайці, індійці, малайці тощо), за повної відсутності ресурсів (навіть питну воду та пісок для будівництва вони експортували з материка) вдалося за тридцять років побудувати процвітаючу країну із завидним ВВП на душу населення, що стала одним із найбільших фінансових центрів світу, з гармонійними національно-етнічними відносинами та завидним рівнем соціальної захищеності її громадян? Про це у своїй книзі пише Лі Куан Ю, незмінний прем’єр-міністр Сінгапуру протягом 40 років. Його книга стала настільною для багатьох політиків нашого часу. А Маргарет Тетчер, яка спеціально вивчала досвід Лі Куан Ю, сказала, що за всю свою каденцію він жодного разу не припустився помилки. Не прочитати цю книгу соромно, а відкидати найкращий досвід — безглуздо.

Тисячі тонн зерна в Башкортостані заражені грибком через те, що минулої осені надто довго лежали на полях — їх не прибирали, бо не було де зберігати.

Причиною називають рекордний урожай, однак саме на цей період припадає масове мародерство українського зерна, в якому брали участь і вихідці з Башкортостану. Люди Хабірова накрали надто багато зерна, а коли настав час збирати врожай зі своїх полів, виявилося, що ніде його зберігати. Все заповнено повністю. Спробували продати до сусідніх республік — а там майже та сама ситуація.

Татарстан і Башкортостан, нарівні з республіками Північного Кавказу, називають головними претендентами на вихід зі складу РФ. Синергія зусиль обох республік і народів, скерована на здобуття незалежності, здатна кинути виклик самому існуванню Росії. Втім, такої синергії досі немає. Ба більше — в Кремлі свідомі цих викликів і докладають усіх зусиль, аби енергія цих республік іа народів була скерована не супроти Росії, а один проти одного. Ось що про це розповідає український аналітичний паблік «Після Росії».

Навіть сторонньому спостерігачеві, непосвяченому в історію татаро-башкирських узаємин, впадає у вічі цікава обставина: із послабленням міжнародних позицій Москви, із погіршенням соціально-економічної ситуації в самій Росії, із посиленням санкційного тиску, із наростанням внутрішніх проблем в РФ — загострюється не протистояння татар і башкир з Москвою, що було б бажаним розвитком ситуації для прихильників незалежності, а конфлікт між двома національними рухами. В чому причина такого стану речей?

Марійські активісти національного руху організували збір підписів за повернення до колишнього національного прапора. За день вдалося зібрати близько 300 підписів на папері та в інтернеті. Посилання на петицію тут.

Дивно, але її підтримали навіть місцеві комуністи та місцевий осередок партії Жириновського.

Аудиторія трохи прифігіла, але проковтнула й утерлася замість того, щоб спалити сцену разом із виконавицею.

Наскільки далеко може зайти потурання національному приниженню з боку московитів?

Історія знає випадки, коли цілі народи винищували себе та своїх дітей, щоб не жити у рабстві й окупації. У тих народів не було ні сил до боротьби, ні ресурсів для цього, тому вони йшли на такі радикальні заходи, не бачачи іншого виходу, але не збираючись потурати окупантам.

Грек за походженням Георгій Побідоносець жив із 275 по 303 рік у Палестині й у Каппадокії. Жодного стосунку до Москви він не має. Але московити наліпили його на свій герб, тому що свого героя у них для цього не було. У Москві герб починають використовувати за Василя Темного, який постійно воював проти Казані. На честь чого?

На честь війни проти Казанського ханства та геноциду його населення?

Половецькі баби та хабіровський рашист. Нібито вказівка на нерозривний зв’язок із історією тюрків. «Балбал» — предок.

Мінніханов, за заводом з виробництва дронів, який твої КСІРівські партнери будують у зоні Алабуга, уважно спостерігають супутники-шпигуни. Значить, туди незабаром щось прилетить. Російська армія врубає РЕБ — і частина подарунків, що летять до заводу (на честь закінчення будівництва), зіб’ється з курсу і може влучити в цивільні будівлі.

Може, припиниш наражати власне населення на таку небезпеку і скажеш Москві, що татари недостатньо кваліфіковані для такої роботи, на відміну від москвичів, тому завод треба перенести до Московської області?