Чому переслідують Всетатарський громадський центр?

Російські правоохоронці переслідують Всетатарський громадський центр (ВТОЦ) протягом кількох років. Не виняток і 2021 рік, який розпочався зі спроб ліквідації центру. Чому влада прагне визнати ВТОЦ екстремістською організацією?

15 січня 2021 Прокуратура Республіки Татарстан спрямувала до Верховного суду республіки заяву про визнання ВТОЦ екстремістською організацією.

Російські силовики перевіряють виступ учасників мітингу, що відбувся в 2019 році, в “День пам’яті й скорботи татарського народу” (татарською “Хәтер көне”). Як вважають активісти, саме через судову тяганину влада воліє остаточно вгамувати діяльність ВТОЦ – опори татарського спротиву і символу незалежного Татарстану.

Гордість татар

В кінці 80-х, з появою у СРСР гласності, в Татарстані, як і в инших національних республіках колишнього Союзу, з’явились зародки різноманітних політичних партій, рухів та громадських об’єднань.

В 1988 році, за ініціативою вчених та викладачів Казанського державного університету і Інституту мови, літератури та історії зафундували Татарський громадський центр (ТОЦ). Створили та надихнули організацію представники інтелігенції: доцент Казанського університету Марат Мулюков, письменниця Фаузія Байрамова, історик Дамір Ісхаков, філософ Рафаель Хакімов та инші.

Перше засідання ТОЦ та установчі збори відбулись 17 – 18 лютого 1989 року. Надалі, організацію зареєстрував Совєт Міністрів ТАССР як “республіканський народний рух з підтримки перебудови”. На другому з’їзді ТОЦ, 15 – 16 лютого 1991 року в Казані, ухвалили рішення щодо зміни назви на “Всесоюзний татарський громадський центр”. Тоді ж відбулись вибори до президії та обрання першого очільника громадського центру – Марата Мулюкова. По розпаді СРСР, організація називається “Всетатарський громадський центр (ВТОЦ)”.

Міністерство юстиції Республіки Татарстан зареєструвало 4 листопада 1993 року новий статут організації.

Історики вважають, що ВТОЦ відіграв важливу роль у подіях кінця 80-х – початку 90-х років в Татарстані. Тоді Центр був каталізатором багатотисячних мітингів та демонстрацій з вимогами підвищення рівня самостійності республіки, підняття її статусу до союзної республіки, забезпечення розвитку татарської культури і мови та инше. ВТОЦ, певним чином, тиснув не тільки на республіканську владу в намаганні підштовхнути їх до більш рішучих кроків, але й турбував Кремль.

В наступні роки, ВТОЦ, як і більшість національних рухів того часу, потроху втрачає свій вплив на суспільство. Відбулось це зовсім не без допомоги влади, якій не був потрібен альтернативний центр впливу на свідомість. Не мало ідей організації перейняв перший президент Татарстану Мінтимєр Шаймієв. Також йому вдалось переманити на свій бік кількох знаних активістів ВТОЦ та взяти під власний контроль Всесвітній конгрес татар.

Незалежність була їм параваном

В інтерв’ю TRT російською, один із засновників ВТОЦ, ветеран національного руху Зіннур Агліуллін розповів за що боролись тогочасні активісти та як влада Татарстану повернулась до них спиною.

“В СРСР існувало дві категорії республік: автономні і союзні. Союзні мали більше повноважень, їм залишали більше фінансів від надходжень у бюджет, мали можливість надати національній мові статус державної. Змістом ідеї створення ВТОЦ була зміна статусу Татарстану – переведення з автономної республіки в союзну” – промовив Зіннур Агліуллін.

Татарські активісти домоглись цієї мети 30 серпня 1990 року, коли Татарстан ухвалив “Декларацію про Державний суверенітет”. Як наслідок, Татарська Автономна Совєцька Соціалістична Республіка перетворилась на Татарську Совєцьку Соціалістичну Республіку, а 22 березня 1992 року у Татарстані відбувся референдум про довершену незалежність.

Тоді, 61,4% татарстанців, за явки у 81,7%, підтримали суверенітет республіки. В подальшому, 30 листопада 1992 року, ухвалили нову Конституцію Татарстану, за якої республіка ставала суверенною державою та суб’єктом міжнародного права.

“З набуттям Путіним влади, почали “закручувати гайки”. За де-який час, після опанування президенства, Путін мовив про Росію як про одну країну з одним народом та єдиною вертикаллю влади. З часом зрозуміли, що мова про політику повної русифікації”.

Далебі, Мінтимер Шаймієв підписав договір з Москвою, за яким половину прав Татарстану передав Кремлю. На думку Агліулліна, першому президенту Татарстану ідея незалежності слугувала лише для особистісного збагачення.

“Шаймієв – представник колишньої партійної номенклатури СРСР. На жаль, такі активісти національного руху як філософ, доктор наук Рафаель Хакімов та академік  Индус Тагіров обслуговували цих партократів.

Вони намагались хоч щось робити для Республіки в межах своїх повноважень, але ключові ухвали і останнє слово залишалось за Шаймієвим. Його команда думала не про незалежність Татарстану, а тільки про те як збагатитись. Вони привласнили собі всі  скарби країни і казково збагатіли, незалежність для них була параваном” – розповів ветеран національного руху з Набережних Човнів.

Сьогодні, виокремлює Агліуллін, Кремль Прибирає до своїх рук найважливіші галузі татарської економіки: виробництво бензину, великі підприємства і націлився на “Татнафту”.

“З набуттям Путіним владних повноважень, почали “закручувати гайки”. За де-який час, після опанування президенства, Путін мовив про Росію як про одну країну з одним народом та єдиною вертикаллю влади. З часом зрозуміли, що мова про політику повної русифікації” – так вважає один з фундаторів ВТОЦ.

Агліуллін вважає, що спроба прокуратури надати ВТОЦ статусу екстремістської організації, завершиться забороною організації, а зволікання розгляду в суді створено спеціально для дискомфорту активістів.

В Росії відтворення подій 1937 року

Разом з тим, татарському політемігранту, заступнику очільника уряду незалежного Татарстану у вигнанні, члену Президіума ВТОЦ та одному з засновників руху “Свободный Идел-Урал”, який мешкає у Великобританії, Рафісу Кашапову складно передбачити, якою стане ситуація щодо ВТОЦ.

“Сьогодні під репресіями очільник ВТОЦ Фарит Закієв, ветеран національного руху Фаузія Байрамова, очільник союзу татарської молоді “Азатлык” Наїль Набибуллін, активісти з Набережних Човнів та Башкортостану”.

В інтерв’ю TRT російською він оголосив, що татарські активісти, які змушені перебувати в еміграції, звернулись до президента Турції Реджепу Таїпу Ердогану з проханням захистити національні права народів Ідель-Уралу (регіон осідку фінсько-угорських та тюркських народів Поволжя).

“Ми звернулись до турецького президента за підтримкою татар. Відозву також спрямували очільникам тюркських держав. Маємо багато інформації з порушення прав татар, Всетатарського громадського центру. Сьогодні під репресіями очільник ВТОЦ Фарит Закієв, ветеран національного руху Фаузія Байрамова, очільник союзу татарської молоді “Азатлык” Наїль Набибуллін, активісти з Набережних Човнів та Башкортостану” – сповістив він.

Згідно з висловами політемігранта, Росія увійшла до стадії повтору подій 1937 року, а колишні КГБ-шники, наразі співробітники ФСБ, вправно пристосувались до сучасних реалій.

“Сьогодні в РФ чинять переслідування опозиційних партій і рухів. Зачинили Фонди Олексія Навального щодо боротьби з корупцією, громадську організацію “Відкрита Росія”, всі опозиційні партії і рухи. Залишились тільки ті сили, які обслуговують Кремль, КПРФ, “Яблуко”, “Справедливу Росію” і таке инше” – нагадав він.

Як зауважив член татарського уряду у вигнанні, за останні 11 – 12 років в усій Росії зачинили більше 10 тисяч татарських шкіл та гімназій. Близько п’яти тисяч викладачів татарської мови позбавлені роботи за останні два роки і змушені викладати російську мову.

“Канули в Лету незалежні радіо та телеканали, газети татарською, які колись існували в Татарстані, а решта – не більше 3-4 газет рідною мовою, поверхнево висвітлюють питання релігії, культури, національного руху” – мовив Кашапов.

“Їм дуже не подобаються наші дії”

За словами нинішнього очільника ВТОЦ Фарита Закієва, останнім часом Всетатарський громадський центр відчуває серйозний тиск з боку російської влади. До прикладу, у травні 2017 року суд визнав філію ВТОЦ в Набережних Човнах, якою керував Кашапов, екстремістською організацією.

Через кілька місяців, в офісі Центру та у будинку Закієва вчинили обшук згідно з постановою про кримінальне провадження за ст. 282 КК РФ (збурення ненависті або ворожнечі чи приниження людської гідності). В штаб-квартирі ВТОЦ правоохоронці вивчали плакати та, по завершенню слідчих дій, вилучили статут і установчі документи організації.

Татарська влада відмовляє активістам у проведенні мітингів в Казані, надають попередження “про неприпустимість вчинення екстремістської діяльності” та багаторазово у 2020 і 2021 роках затримували очільника ВТОЦ з подальшими судовими провадженнями.

“Їм дуже не подобаються наші дії щодо захисту національної ідентичності, татарської мови, прав татарського народу на історичну пам’ять, наші мітинги й пікети, наша чесна і принципова позиція із захисту Конституції Республіки Татарстан. Тиск чинять звідусіль і за надуманими приводами”, – написав Закієв у Facebook.

Своїм дописом він сповістив, що тепер ВТОЦ намагаються виселити з приміщення, яке займає останні роки на умовах безоплатної оренди. Влада пояснює свої дії тим, що приміщення нібито не відповідає нормам протипожежної безпеки.

Перевірку пожежною інспекцією вчинили невдовзі по прес-конференції екологічних організацій, яка відбулась в Центрі. ВТОЦ зобов’язали сплатити штраф та встановити протипожежну сигналізацію.

На початку травня, судові виконавці прийшли до дому Закієва, аби доправити його до Федеральної служби судових виконавців (ФССП) через уникання виконання примусових робіт. У грудні 2020 року, суд призначив Закієву 60 годин примусових робіт через порушення на погодженому мітингу до Дня Пам’яті. Під час виконання присуду, у 66-річного активіста почались проблеми із здоров’ям – у нього підвищився тиск й пізніше діагностували гіпертонічний криз.

Активісту надали лікарняний, за яким примусові роботи відтерміновували до 12 травня, але судові виконавці відмовились зглянутись на медичні документи та зауважили, що “більше не чекатимуть”.

Оголосити екстремістською організацією – занадто

Член Виконкому Всесвітнього конгресу татар і один із засновників ВТОЦ Дамір Ісхаков вважає, що звинувачення громадського центру в екстремізмі “просто смішні”. За його словами, організація не прибічник антиросійських настроїв.

“Програмні документи ВТОЦ надруковані, їх можна вивчити. З них вбачається, що головним напрямком є центризм. Наша висхідна мета була такою: ми воліли домогтись підвищення статусу татар і Татарстану в рамках Радянського Союзу. Це відноситься як до статусу республіки як такої, так і до змін в громадському та культурному просторах” – наголосив він в інтерв’ю “Радіо Свобода”.

“Головна мета ВТОЦ – збереження татарської мови, татарської культури, традицій. Це ж культурно-громадські організації. Оголосити екстремістською організацією – взагалі перебор. Це крок до тоталітарного режиму”.

З ним зголошується і татарський літератор, очільник Союзу письменників Татарстану Ркаїл Зайдулла. Зайдулла зауважив, що не помічав в заходах ВТОЦ проведення антигромадських або антидержавних акцій.

“Головна мета ВТОЦ – збереження татарської мови, татарської культури, традицій. Це ж культурно-громадські організації. Оголосити екстремістською організацією – взагалі занадто. Це крок до тоталітарного режиму. В нас має бути свобода думок, висловлювань, зібрань, слова. Це ж протиріччя навіть до Конституції Росії. Які приклади вчинення екстремістських дій ВТОЦ можна навести? Адже ж повинні бути якісь доведення” – мовив він російському виданню “Бізнес.Online”.

Російський політолог Сергій Сергеєв вважає, що татарської регіональної еліти ВТОЦ став тягарем. За його словами, офіційну Казань турбує надмірна активність громадського центру, яка може загрожувати республіканській владі якщо не втратою довіри, то неприємною і зайвою доганою з боку Москви.

“Тому недоречну активність стишать, далебі, стишити її стишать, але сам ВТОЦ, про всяк випадок, збережуть” – розповів він “Відкритій Росії”.

Тиск на ВТОЦ, як і на башкирську організацію “Башкрот”, збільшується на тлі зростання в Росії протестних настроїв. Щоб впоратись з невдоволеннями, Кремль надає перевагу традиційним методам: арешт активістів, судові переслідування і залякування. Чин репресій якщо і призводить до певного результату, та тільки тимчасовому.

Звинувачення в екстремізмі Всетатарського громадського центру мають вигляд не справжності, з урахуванням, що організація виступає лише за збереження національних прав, культури, мови і традицій татар. Росія посилює жорсткість ставлення до  опозиційних організацій. Така сама активність, яку 10 – 20 років тому вважали прийнятною, хоч і опозиційною, нині в РФ називають екстремізмом.

Політичний клімат в Росії після Болотної площі, після масових протестів і революцій в країнах колишнього СРСР, став суворішим. Якщо на початку якісь радикальні організації називались екстремістськими, то потім до цього розряду зараховують ті, що вважались помірними.

Безпідставні наклепи на Всетатарський громадський центр нагадує риторику комуністичних діячів, з якими чинили боротьбу татарські активісти в кінці 80-х та початку 90-х. В Радянському Союзі всі організації такого штибу були заборонені, одначе, це не врятувало СРСР від розвалу.

Асіф Алієв, TRT