Новий онлайн-портал з вивчення татарської мови запустили в Казані

У Казані представили нову освітню онлайн-платформу татарською мовою «Ачык университет» (тат. «Відкритий університет»). Сайт розробили представники Всесвітнього форуму татарської молоді.

Раніше заняття «Ачык университет» відбувалися на базі Казанського федерального університету в режимі оффлайн. Сайт став продовженням вже наявного проекту «Акыл фабрикасы» (тат. «Фабрика ідей»), який діяв з 2015 року і був переформований в тривалі освітні курси. Про це повідомляє портал KazanFirst.

Для проходження онлайн-занять необхідна лише реєстрація на сайті. Після успішного виконання завдань студентам «Ачык университет» видають сертифікат про підвищення кваліфікації. В майбутньому творці платформи планують почати видавати сертифікати про перекваліфікацію.

На сайті опубліковані електронні версії підручників та наукові статті фахівців, які проводять заняття. Вони допоможуть компенсувати недоліки поточної системи освіти, в якій знання татарською мовою даються в невеликому обсязі, заявили автори проекту. У найближчому майбутньому сайт доповнять курсами для педагогів і продовженням лекцій про історію татарського народу.

Творці порталу – представники Всесвітнього форуму татарської молоді. Частина запланованих робіт зі створення платформи виконана на громадських засадах, ідею також підтримало Міністерство молоді Татарстану.

На питання журналіста – чи не зупиниться робота порталу, коли громадські ресурси будуть повністю вичерпані, Файзрахманов відповів:

–  Може і зупинитися. Існує така ймовірність. Тому я думаю, що зараз ми встановили певний стандарт. Можливо, до нього приєднається Академія наук. Ми продиктували, так скажемо, ідеологію, а у них є всі ресурси для підтримки порталу, вчені та матеріали. Наша мета ввести «Ачик університет» в державну програму.

Останні два роки татарські громадські працівники намагаються все активніше зберегти татарську мову, яка стрімко поступається своїми позиціями російській в системі освіти.  

У січні 2019 Консультативний комітет Рамкової конвенції захисту національних меншин Ради Європи розкритикував РФ за національну політику. Експерти висловили стурбованість «зростаючим домінуванням російської мови» при одночасній «відсутності ефективної підтримки мов національних меншин».

Після заяви президента РФ про неприпустимість примусу вивчати нерідні мови, державні мови національних республік федерації, крім російської, перестали бути частиною обов’язкової шкільної програми. Це викликало хвилювання в низці республік Поволжя: наприклад, представники татарської, башкирської, чуваської громадськості вимагали відстояти обов’язкове викладання їхніх мов, бо в іншому випадку, на їхню думку, зникнення мов народів РФ може прискоритися.