Бюджетників Мордовії попередили про загрозу «етнічного націоналізму»

23-24 жовтня в Саранську проходив VII з’їзд «Міжрегіональної громадської організації мордовського (мокшанського і ерзянського) народу». Республіканська влада представила з’їзд делегатів від громадської організації як «народний з’їзд».

Традиційно для «мордовських з’їздів» делегати зізнавалися владі в любові, а влада відповідала взаємністю — хвалила народні костюми і вироби з дерева. Однак поточний захід затьмарили кілька неприємних новин.

По-перше, ось уже кілька місяців поспіль часописи «Сятко», «Мокша», «Якстерь тяштеня» раптом перестали видавати через борг перед друкарнею. Уже чотири місяці в бюджеті республіки не можуть знайти 200 тисяч рублів, аби цей фінансовий «хвіст» закрити.

По-друге, в республіці вчителі повідомляють про затримку заробітної плати. Зарплату не отримали в жовтні, періодично затримки з виплат повторюються. Деякі з педагогів вже звернулися з письмовими скаргами до органів влади.

Тому, керівництво республіки щедро сипало обіцянками. Глава республіки Владімір Волков дав слово, що журнали будуть видаватися: «Напередодні з’їзду окремі товариші вирішили половити рибу в каламутній воді і розтрубили про загрозу закриття національних журналів в Мордовії. З усією відповідальністю можу спростувати цю інформацію. Певний збій у фінансуванні стався з технічних причин. Тому національні видання Мордовії виходили і будуть виходити в люди — тим більше, що вони затребувані читачем».

Також пан Волков не без гордості розповідав про те, скільки в республіці існує гуртків для порятунку ерзянської і мокшанської мов: «На сьогодні в усіх дитячих садках регіону реалізується програма «Ми живемо в Мордовії», а в 116 дошкільних установах діють гуртки з вивчення мокшанської і ерзянської».

Очевидно, що розмови «про порятунок державної мови в гуртках» покликані згладити критику національної політики в РФ. Адже Москву і її ставлеників критикують не тільки діячі ерзянського національного руху, а й міжнародні організації. Раніше у своєму третьому Висновку Консультативний комітет рамкової конвенції про захист національних меншин Ради Європи висловлював стурбованість з приводу зусиль влади об’єднати носіїв мокшанської і ерзянської мов в одну категорію «мордва». Ці зусилля мають «успіх» — результати перепису дійсно свідчать про значне збільшення числа осіб, які ідентифікують себе як «мордва». І навпаки, наприклад, за період з 2002 по 2010 роки чисельність осіб, які назвали себе етнонімом мокша скоротилася в 10 разів.

Нагадаємо, що Erźań Ińekužo (ерз. Ерзянський Конґрес) ще у 2009 р. ухвалив, що «мордовські з’їзди за своїм складом не можуть представляти ерзянський народ, мордовські з’їзди не ставлять своїм завданням збереження Ерзя народу і ерзянської мови».

Не стримався пан Волков і від можливості прокоментувати вимогу ерзянського Інязора Сиреся Боляєня про відкриття ерзянської гімназії в Саранську: «Це виглядає штучно і навмисно. Навпаки, якщо ми хочемо, щоб наші діти були конкурентоздатні в сучасному світі, то повинні дати їм якісну, різнопланову освіту, — пояснив свою позицію Владімір Волков. — Вони повинні добре розбиратися в техніці й IT-технологіях, глибоко знати національну історію, культуру і володіти кількома іноземними мовами — але при цьому краще за інших знати свою рідну».

Судячи з усього, активність ерзянського національного руху сильно стурбувала керівника республіки: «Хочу звернути вашу увагу, що штучно культивований етнічний націоналізм завдає шкоди. Такі дії мають винятково політичний характер. Необхідно відрізняти справжню турботу про збереження традицій від націоналізму. Від кого деякі персонажі зібралися нас захищати? Ми самі себе захистимо!».

Упродовж двох днів Республіканський палац культури, в якому проходив «мордовський з’їзд», пікетував Кшуманцянь Пиргуж (ерзянський Інязор в 1999-2019 рр). Ерзянський активіст тримав у руках плакат «Вшануймо пам’ять А. Разіна». Однак про удмуртського вченого, який спалив себе заживо, у будівлі Держради Удмуртської Республіки, протестуючи проти мовної політики Російської Федерації, на з’їзді ніхто не згадав. Мабуть, усі сили делегати з’їзду направили на обговорення «досягнень у культурі та економіці».